Уроки з РЗМ для дітей з педагогічної корекції.

Розвиток мовлення є провідним принципом навчання рідної мови в початкових класах, оскільки дає змогу об'єднати всебічну мовленнєву діяльність учнів.         З перших уроків мови діти в доступній для них формі засвоюють основні функції мовлення: як важливого засобу спілкування, обміну думками й почуттями між людьми, передачі й засвоєння певної інформації, колективного досвіду людства.         Як відомо, на розвиток зв’язного мовлення впливає багато факторів: мовленнєве середовище, спілкування з однолітками, слухання радіо і телебачення, читання художньої літератури. Вирішальне значення у формуванні такої інтегрованої якості, як зв’язне мовлення, має навчальний процес, оскільки зв’язне мовлення – це продукт цілеспрямованого систематичного навчання, який потребує постійного педагогічного керівництва. Вчителі мають пам'ятати, що умовою успішного розвитку мовлення, формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей є потреба спілкування, або комунікації, тому під час проведення уроків з української  мови необхідно передбачити такі ситуації, які спонукали б дитину висловлювати свою думку, розповідати про щось. Школярі впевнено розкажуть або напишуть лише про те, про що вони знають: у них має бути запас знань, матеріал для розповіді за темою, тоді вони зможуть виділити головне, суттєве.         У розвитку мовлення чітко простежуються такі лінії: покращення артикуляції звуків, підвищення культури мови, робота над збагаченням, уточненням і активізацією словника, удосконалення граматичного ладу, робота над побудовою словосполучень, речень, тексту. Тема розвитку зв’язного мовлення у початковій школі є досить актуальною на сьогоднішній день і є передумовою успішного розвитку мовленнєвої діяльності особистості.         Цілеспрямована робота з розвитку зв’язного мовлення в 1 класі має здійснюватися з дидактико-методичних позицій, що дозволяє побачити цей процес цілісно. Цю проблему слід розглядати як один із елементів змісту навчання, розвитку і виховання учнів, починаючи з 1 класу. Засвоєння такого змісту в цілісному навчально-виховному процесі передбачає інтегрований характер розвитку мовлення, спрямованого на формування в учнів мовленнєвих умінь з урахуванням «зони найближчого розвитку».         Вправи з розвитку зв'язного мовлення – перекази, твори  - є найвищим ступенем у складній системі мовленнєвих вправ, оскільки об'єднують усі вміння – лексичні, синтаксичні, з логіки та композиції тексту, графіко-орфографічні і вміння накопичувати матеріал для аналізу та висновку.         Система мовленнєвих вправ, спрямована на формування умінь накопичувати та готувати матеріал для розповіді чи твору, планувати свій твір чи розповідь з точки зору композиції, структури, добирати мовний матеріал до майбутнього твору чи розповіді, розкривати тему в усній чи письмовій формі, удосконалювати написане, буде ефективною лише тоді, коли постійно зосереджувати увагу учнів на мові та мовленні, на здоровому мовленнєвому середовищі, яке створює школа і яке розширюють уроки рідної мови.         Мовленнєві вправи не дають помітного ефекту за короткий термін. У розвитку мовлення необхідна тривала й кропітка робота як учнів, так і вчителів. Учні початкових класів постійно використовують зв’язне мовлення,- вони розповідають, виступають на дитячих ранках, висловлюють свої судження, ведуть щоденники спостережень, пишуть твори.
         Засвоюючи на уроках читання у 1-4 класах зразки усної народної творчості, а саме казки, загадки, прислів'я, приказки, народні пісні, ігри, лічилки, скоромовки, заклички молодші школярі свідомо ставляться до слова, збагачують словниковий запас. Великий педагог К.Д. Ушинський надавав народній творчості великого значення не лише з дидактичного погляду, а на сам перед з виховного. Він визначав, що в народній творчості закладають основи світогляду дитини, тому на уроках розвитку зв'язного мовлення я приділяю багато уваги роботі з прислів’ями, приказками і загадками.
На відміну від інших видів народної поетичної творчості, прислів'я, приказки та загадки тісно пов'язані із щоденним побутом, доступні найширшим верствам і не потребують особливих обставин і широкої аудиторії. Вони завжди мають практичне значення, є готовими формулами, правилами для підтвердження певних думок, явищ, подій, повчають, застерігають, дають поради. Ще у першому класі в добукварний період варто ставити питання: «Чому так кажуть?», «Як ти це прислів'я розумієш?». Кожне прислів'я вимагає конкретного пояснення змісту, над яким треба поміркувати, використовуючи знання та чуттєвий досвід. Цікавою для дітей є гра «Відобрази приказку».Одним із поширених видів вправ, що сприяють розвитку мовлення і мислення учнів, є переказ. У 1-4 класах учитель навчає дітей мистецтву переказу. За характером відтворення учнями сприйнятого матеріалу перекази бувають детальні, стислі, вибіркові, творчі.        У детальному переказі учні передають усі моменти, які змогли                запам’ ятати, у викладі зберігаються специфічні вирази, конструкції, звороти, зміст тексту. Такий переказ збагачує лексичний запас, зміцнює пам’ять, виробляє навички послідовного викладу.
Стислі перекази проводяться з метою навчання дітей коротко, лаконічно передавати зміст значного за обсягом тексту. Це вимагає від учня вміння глибоко осмислювати зміст твору, визначати найважливіше, щоб відібрати з усього матеріалу найголовніше, найсуттєвіше, випускаючи другорядні епізоди.
Стислий переказ - необхідний етап розвитку мовлення. Однак захоплення ним може призвести до сухості мови, відучить дітей від художніх деталей.Вибірковий переказ, як і інші види переказів,- є теж важливим засобом розвитку зв’язного мовлення учнів та формування комунікативних умінь. Він базується на попередньому доборі матеріалу на задану тему.
У творчому переказі учні доповнюють , або ж змінюють події чи особу оповідача.Дуже важливим напрямком роботи з розвитку зв’язного мовлення  є навчання учнів висловлювати усно й письмово в зв’язному тексті свої думки і знання, тобто складати твори. Систематичність даного напрямку виступає однією з умов,оскільки школярі вчаться :·     розуміти задану тему, або знаходити свою власну;
 підходити до матеріалу, до теми в цілому;·     розміщувати матеріал у певній послідовності, складати план;
·     орфографічно та каліграфічно записувати текст, розставляючи розділові знаки, дотримуватися абзаців;
·     перевіряти свій твір, виявляти помилки у мовленні інших            дітей.
У школі І ступеня  план є обов’язковим компонентом під час підготовки до написання чи усного складання твору. В 2 класі роль плану виконують запитання вчителя; у 3 класі план складається колективно під керівництвом учителя; у 4 класі здійснюється перехід до самостійного складання плану.         Добірка ігор з прислів'ями для учнів 2  класу сприяє закріпленню знань дітей про прислів'я, формуванню у них навичок усвідомленого вибору слів для вираження думок, чіткої та правильної вимови, збагаченню словникового запасу дітей. Виконання таких вправ на уроках розвитку зв'язного мовлення та в позаурочний час розвиває допитливість, зацікавлення, пам'ять, мислення, уяву учнів, інтерес до пізнавальної діяльності